Швидка передвиборча кампанія – не лише спосіб зберегти президентські рейтинги своїх лідерів для провідних політичних сил країни. Це ще і можливість для очевидних негідників “між крапельками” просочитися до парламенту і сховатися за недоторканністю від кримінального переслідування, посиливши свій вплив на “окучені” регіони.

Технологія такої перемоги проста – за мовчазної згоди цих самих провідних політичних сил. І – з іншого боку – партії-лідери мають можливість взяти на себе відповідальність і показати, наскільки насправді змінився політичний контекст в Україні.

Українські медіа багато пишуть про Ірпінь і його околиці. Якщо колись місто асоціювалось максимум із податковою академією та її одіозним ректором Петром Мельником, то тепер – із хаотичною забудовою на 550 нових будинків, вирубкою лісів, десятками квартир колишнього міського голови Володимира Карплюка і його ж кримінальними справами, які чомусь постійно “підвисають” на етапі слідства.

Виборець без вибору

Станом на 6 червня, за два тижні до завершення реєстрації на дострокові вибори до Верховної Ради, Володимир Карплюк – єдиний кандидат, зареєстрований на 95-му виборчому окрузі, до якого входять Ірпінь й околиці, Боярка, Вишневе та низка сіл Києво-Святошинського району.

Він зареєстрований самовисуванцем – тобто його не підтримала жодна партія, навіть його власні “Нові обличчя”. Але це не означає, що такої підтримки Карплюк не має фактично.

Якщо провідні політичні сили – “Європейська солідарність” (Блок Петра Порошенка) і “Слуга народу” Зеленського не висунуть за цим округом взагалі жодного кандидата або просто відбудуться “ноунеймом”, то затишне корупційне болото, на яке перетворюється округ, буде гуснути наступні п’ять років.

Це буде означати, що “європейські цінності” – це подальша мовчазна підтримка схем і корупційних оборудок, що “нова епоха” – це потурання безкарності. І розповіді про комфорт для людей – це насправді сприяння розростанню кварталів багатоповерхівок замість лісу, луків і річки без доріг і нормальної каналізації та енергопостачання просто під боком у Києва.

Активісти як альтернатива

Цього тижня ключові політсили проведуть свої з’їзди. Чому б не висунути на них в якості кандидатів громадських активістів, які регулярно і небезуспішно протистоять безладу та свавіллю забудовників в Ірпені?

“Європейська солідарність” могла б підтримати своїх же депутатів Ольгу Червакову чи Володимира Ар’єва, які багато зробили для регіону, обмежуючи апетити Карплюка, чи, наприклад, Марію Іонову, яка теж активно поінформована про процеси і мешкає у Ворзелі. Зрештою, можна публічно підтримати інших висуванців, таких як Ігор Домбровський від “Свободи” чи будь-якого потужного кандидата з числа борців з корупцією.

Ще ширший вибір – у “Слуги народу”. Адже Приірпіння, як мало який регіон України, славиться сильними громадськими лідерами, які не були у великій політиці і не заплямували себе співпрацею з корупціонерами на місцевому рівні, але при цьому впливові в громадському секторі чи мають власний бізнес.

Зокрема, у близьких до Зе!команди політичних сил є яскравий лідер Роман Титикало, який останні 5 років тісно працює з активом Приірпіння та допоміг Забір’ю відстояти незаконне приєднання до Боярки. Його публікації про дисидентів, зокрема “Стус без шансу на захист: ведмежа послуга Медведчука”, довела Медведчука до того, що він грозився подати до суду.

Є самовисуванець Олександр Довгий, який чітко розуміє проблеми регіону і небезпеку від таких кандидатів як Карплюк. Підприємець і волонтер, який бореться проти постачання неякісного бронезахисту для збройних сил та допомагає в розробках більш якісної амуніції для наших бійців.

Є авторитетний юрист Тарас Шевченко, який родом з Білогородки Києво-Святошинського району, з великим досвідом написання та експертизи законопроектів, дипломом Йеля та бездоганною репутацією.

Від себе скажу, що як мешканка Ірпеня також чудово відчуваю загрозу, яка нависла над всім регіоном. Тут б’ють активістів та підпалюють машини кожному, хто думає чи робить “не так”. І хоча в мої плани не входило йти на 5 років в парламент, бо представляти наш регіон – це електричний стілець на 5 років, є стійке відчуття, що хтось має взяти на себе цю відповідальність.

Бо політика в Ірпені – набагато простіша, ніж в Києві: або ти за Карплюка, і тоді ти “в схемі” чи “в долі”, або ти проти, і тоді йде команда на знищення всіма можливими способами.

Рейтинги екс-очільника Ірпеня та потенційного альтернативного кандидата по 95 округу на сьогодні майже рівні. При цьому кампанія Карплюка по суті триває з дня його добровільної відставки – 2 серпня 2018 року: “партійним спонсорам” “продає” адмінресурс, а виборцям – залишки прорідженого ним же лісу як “розкішні парки”.

Невідомо з яких бюджетів у червні він почав “будувати” “набережні” по всьому округу – від Боярки до Ірпеня – і проводити численні масові заходи. Така активність реально лякає свідомих мешканців міста, які глибоко знають, чим життя “до Карплюка” відрізняється від того, що він залишає “після”.

Тому в повітрі Ірпеня висить німе питання до Зеленського і Порошенка: “Ну, що? То ви нас дійсно злили чи походите хоча б конем, щоб Ірпінь мав вибір?” Адже єдина причина, з якої люди все ще “ведуться” на модернову “гречку” від Карплюка – це відсутність зрозумілої, чітко артикульованої альтернативи.

Маючи силу і волю висунути альтернативу сучасному гречкосієві, лідери парламентських перегонів мають шанс закріпити за собою статус відповідальних політсил. Яких сьогодні так не вистачає не лише в Ірпені, а й загалом українському суспільству.

Михайлина Скорик, спеціально для УП

8 чревня відбувся з’їзд партії “Голос”. Делегати патрійного з’їзду вирішили кандидувати по 95 округу журналістку Михайлину Скорик, яка мешкає в Ірпені.

Михайлиан Скорик – журналістка. Працювала головним редактором сайту podrobnosti.ua телеканалу “Інтер”, працювала в газеті “Лівий берег”, на сайтах sobytia.tv, tochka.net та ін.

Як колумніст “Української правди” активно висвітлює корупціні справи регіону, дерибани землі, затвердження генплану Ірпеня без належних громадських обговорень із силовим супроводом тітушок та виведення коштів з місцевого бюджету.

Про те, що Скокрик заборонений в’їзд до Росії та Білорусі вона дізналася в 2017 році під час візиту в Білорусь. Журналістка це пов’язує з тим, що вона була у Криму напередодні псевдореферендуму у 2014 році. Тоді висловлювала активну позицію щодо анексії Криму та російської агресії на Донбасі, писала про це у соцмережах, проводила тренінги з протидії пропаганді Кремля.

Чоловік Михайлини Скорик загинув під Іловайськом в 2014 році.

Станом на 9 червня єдиним зареєстрваним кандидатом по 95 округу залишається фігурант антикорупційних розслідувань Володимир Карплюк. Він блотується як самовисуванець, хоча очолює партію “Нові обличчя”.

Також про свій намір блаотуватися до парламенту по цьому округу заявила голова Києво-Святошинської РДА Мирослава Смірнова. Щоправда вона так і не визначлася, чи піде самовисуванкою, чи від УДАРу.

І Карплюк, і Смірнова вже мають борди на території округу. Про це повідомляв рух ЧЕСНО.

Також рух ЧЕСНО проналізував вже декларацію Карплюка та декларацію Смірнової.

Кандидат в нардепи по 95 округу Володимир Карплюк піариться у звичний для себе спосіб – гречкосійством. У Вишневому вирішив зробити фотозону для своєї кампанії – черговий парк.

Пощастило мешканцям міста, за чиї голоси бореться Карплюк, що дощ пройшов парком ДО виборів, а не після. Мешканці Вишневого в шоці від того, що дощ змив все, на фоні чого фотографувався фігурант антикорупційних розслідувань Карплюк.

У самому Ірпені ситуація не краща. Там залило лавки у парку так, що їх ледь видно.

Це все тому, що парки робляться нашвидкоруч для піару. Проектів ніхто в очі не бачив, як і прізвищ цих геніальних проектантів.

Ірпінський парк гатили швидкими темпами до дня міста. Стандартно без зливостоків. Вкатали все в плитку, на якій можна відмити гроші. Воді нема куди йти і вона шукає собі шлях. Може затопити лавки, а може затопити і переходи.

На відео бідака не розрахував і пішов підземним переходом. Впав так, що закрило з головою.

Напис на вході в перехід яскраво підкреслює, де все відбувається. Це славетне місто Ірпінь.

Карплюк, який господарював в місті 5 років, не журиться ніколи. Каже, що після кожного дощу виходить сонце. І постить людям фоточки з фігурами в парку.

Тільки він Вам ніколи не скаже, що з височезних колон у стилі жлоб-арту, не так давно гепнувся піаніст. І він запросто міг впасти чиїйсь дитині на голову.

Дощ до падіння піаніста – ні до чого. Це просто яскравий приклад “господарських” якостей Карплюка і його команди, які тільки й те всіють робити, що освоювати наші ліси під забудови і бюждетні гроші під проекти, які дозволяють намивати гроші.

Тільки раніше, Карплюку і його команді дуже щастило. Все руйнувалося не ДО, а вже ПІСЛЯ виборів. Ось так перед місцевими виборами в Коцюбинському прискореними темпами робили вул. Залізничну. Всі розуміли, що партія, яка має 0 грн на рахунку не може фінансувати роботи. Але робітники носили футболки “Нових облич”.

Після першого ж дощу, який пройшов ПІСЛЯ виборів, місцеві охрестили вул. Залізничну бульваром ГО_НдОльєрів (ГО НО = громадська організація “Нові обличчя”). Вода, коли дощ, лиється на Залізничній так, що можна плавати на гондолах.

Аби пройти свіжовимощену плитку – треба було мостити піддони.

Лише у 2019 році громада з’ясувала, що те, що піарилося під лого “Нових облич”, насправді було зроблено за кошти бюджету. Мільйони пішли на такий низькопробний піар, який не витримує дощу ні в 2016, ні в 2017, ні в 2018, ні в 2019.

Ось ще один сквер в Коцюбинському – пару метрів плитки і одна ялинка за 900 000. Зливостоків нема.

Зараз ремонт дороги у селищі, де владу захопили “Нові обличчя”, теж без зливостоків. Люди шоковані. Бракує гондол.

Безрукість у господарстві Приірпіння всі 5 років, які Карплюк був при владі. Гроші з бюджету виводилися навіть на ФОП-а-мерця. Зелені зони забудовувалися, а бутафорні парки робили нашвидкоруч виключно для того, щоб продати квартири в місті, де нема достатньої кількості садків, шкіл, а в заторах до Києва на роботу терба стояти і стояти.

Зате реклама агітаційна, що Карплюк – господарник.

Ну, який господарник, ті, хто мешкають в регіоні, знають не на словах. На фото ж чітко видно всі результати.

А тих активістів, які виступають проти дерибану зелених зон б’ють і їм палять машини.

Чи хочете Ви, щоб ми ще 5 років так жили і дали політику, який не перший рік прогулює тюрму – недоторканість? Вирішувати Вам дуже скоро. 21 липня.

Секретар Бучанської ради Василь Олексюк, який в раду потрапив як перший номер у списку партії Володимира Карплюка “Нові обличчя”, після виборів обіцяє “рвати” лідера своєї партії та посилає його на “х…”.

Таку риторику Олексюка можна побачити в коментарях під постом кандидата в нардепи Карплюка, де він визнає свою поразку.

“Ми все одно з тобою зустрінемося! Буду рвать тебе, чума, сколько будет сил! До встречи, безбожник!”, – пише Олексюк Карплюку.

Як відомо, Карплюк зрікся свого кума екс-регіонала Анатолія Федорука.

Під час цієї передвиборної кампанії Федорук агітував проти Карплюка.

Олексюк відреагував на повідомлення про Карплюка й під постом депутата від “Нових облич” Ірпінської ради забудовника Андрія Страховського, який написав, що хоча Карплюк і програв, Ірпінь за нього.

“Это мой лучший День, вечер и ночь!!!! Все по заслугам! Благодарение, всегда приветствуется! Пошел на х…!”, – пише Олексюк під постом Страховського про Карплюка.

Як відомо, Олексюк, якого, разом з мером Бучі Анатолієм Федоруком судять за розкрадання лісу в особливо великих розмірах, також хотів отримати депутатський мандат та недоторканість. Він балотувався як самовисуванець по сусідньому 96-му округу, до якого входить місто Буча.

Олексюк у своїй агітації використовував стилістику, слогани та кольори партії “Слуга народу”, за що на нього поскаржилися партійці.

Після цього Олексюк зняв свою кандидатуру з виборів на користь кандидатки від партії “Слуга народу” Ольги Василевської Смаглюк. Це сталося не дивлячись на те, що він запевняв журналістів у тому, що зніматися ні на чию користь не збирається.

Бучанці вже давно не вірять обіцянкам Олексюка.

Раніше Олексюк уже обіцяв податися служити в “Айдар”, але не склалося. Тоді бучанці припустили, що посадовець просто перебрав зайвого.

2015-го Олексюк погрожував мешканцям Бучі фізичним насильством у приміщенні Бучанської міськради. Поведінку депутата навіть розглядали на засіданні комісії з депутатської етики, але для ухвалення рішення не було кворуму.

2016 року меру Бучі, екс-регіоналу Анатолію Федоруку та Олексюку обрали як запобіжний захід домашній арешт та усунули з посади через підозру в розкраданні лісу.

Кум Федорука – тогочасний мер Ірпеня Володимир Карплюк – не знайшов часу підтримати колегу. Олексюк написав тоді Карплюку в соцмережі: “Подавишся, тварь!” Події, які сталися в Печерському суді, були в той час, коли Карплюк святкував День Ірпеня.

Після образ на адресу голови партії в Карплюка справді заговорили про відкликання Олексюка з депутатів Бучанської ради, однак за півроку після своїх висловлювань Олексюк перепросив Карплюка й залишився в раді.

Нагадаємо, фігурант антикорупціних розслідувань Володимир Карплюк програв вибори. Свою поразку він визнав близько 3:00, про що написав у соцмережі.

Хвиля першої реакції на списки людей, які підтримували в Ірпені колишнього міського голову Володимира Карплюка трохи стихла, тому варто провести це бурхливе обурення в конструктивну дискусію. Щоб розставити все на свої місця, нашій громаді дуже потрібна щира розмова. Адже Ірпінь не може бути “вічним задзеркаллям”, де замість закону панує принцип “у кого більше влади й сили, у того більше й прав”.

Так само, як не може одна людина тримати в страху ціле місто, змушуючи всю владно-чиновницьку вертикаль служити лише своїм власним політичним амбіціям і збагаченню замість керувати нашим спільним майном в інтересах громади.

Директори шкіл, бібліотек, керівники комунальних підприємств, депутати, спортсмени і просто колишні держслужбовці, а нині почесні мешканці міста не просто публічно висловлювалися на підтримку одного з кандидатів, а й заявляли, що його ірпінські практики варто поширити на всю країну.

Суть ірпінських практик добре відома і описана. Якщо ми кажемо про школи, то всі 6 шкіл Ірпеня мають переповнені будівлі й класи, проблеми з прибудовами, незданими в експлуатацію добудовами, незакінченим ремонтом або дахом, що протік, зі старими їдальнями та вонючими туалетами, а також іншими вадами внаслідок систематичного недофінансування.

Якщо ми говоримо про бібліотеку, то її приміщення в центрі міста стало територією для пільгового бізнесу тих, хто тісно співпрацює з владою Карплюка – кімнати віддані в оренду без конкурсів за ціною в 1 гривню.

Якщо ми аналізуємо комунальні підприємства, то їхня діяльність непрозора, публічна звітність відсутня, а доходи й видатки утаємничені. 

Якщо ми кажемо про підтримку учасників АТО, то навіть на такі прості запитання, як кількість родин загиблих і їхніх спадкоємців, що мешкають в Ірпені, або кількість хлопців, що воювали, і дійсно стоять на квартирній черзі, неможливо почути відповіді.

Куди не копни в зробленому за часи депутатської більшості імені Карплюка, скрізь натикаєшся на позаконкурсні тендери, заточені під певного “переможця”, виділення ресурсів “своїм” фірмам, завищені ціни закупівель та фейкові проекти покращень, на які витрачено мільйони гривень, але які так і не втілені в життя.

Це точно не ті практики, які варто поширювати на всю Україну. І про це точно не можуть не знати вчителі, лікарі, почесні громадяни міста, спортсмени і герої війни, які публічно підтримали людину, що прославила Ірпінь як “українське Чикаго”.

Саме реальна діяльність Карплюка на його посаді стала причиною його програшу на останніх парламентських виборах. Бо навіть міський голова Бучі, який особисто агітував за Карплюка в 2010 та в 2014 роках, у 2019-му перепросив за те, що “помилився” та “нав’язав громаді Ірпеня свою думку”.

Тож ці вибори – це певний водорозділ для Ірпеня. На тих, хто толерує практику “краде, але щось робить”, і на тих, хто хоче справжніх зміни, а саме – прозорості та відкритості в процесах управління громадськими землею та майном та знищення корупції. Тож список прихильників екс-мера – це мій персональни заклик до кожного з 53 людей, що туди потрапили, до спільної відповідальності за нездорові процеси, які вкорінилися в нашому місті і в нашому регіоні.

Якщо це так болюче для кожного, то не буду називати прізвищ, але запитаю персонально. Наприклад, в одного шанованого волонтера, чи справді ви вважаєте нормальним втягування учасників АТО та родин загиблих в дерибанні схеми тіньової приватизації землі, як це було в 2015-2019 роках, під прикриттям допомоги та підтримки? Чи справді ви вважаєте допустимим здачу в експлуатацію незаконного будинку, збудованого попри протести громади, в обмін на 25 квартир для учасників АТО, в тому числі і 7 родин загиблих? По сірій схемі, без публічної черги і оприлюднення списків тих, хто дійсно потребував покращення житлових умов?

Я хочу запитати в одного шанованого директора школи, навіщо ви збирали напередодні виборів батьків і тиснули рекомендаціями, за кого треба голосувати? Невже ви думаєте, що мудрі мешканці Ірпеня не здатні самостійно зробити вибір, почитавши програми та вивчивши досвід кандидатів? Чому при цьому вашій школі так і не виділили коштів на дах, який раптово протік після нещодавнього ремонту? Чому під потреби учнів батьки зубами вигризають фінансування через власні проекти в рамках “громадського бюджету” замість того, щоб гроші приходили напряму, від відділу освіти, як це відбувається в інших містах України?

Я хочу запитати в одного лікаря, прихильника партії Голос. Розумію, ви нещодавно в Ірпені і, схоже, підтримуєте Володимира Карплюка справді щиро. Але ж ви не можете не бачити котлован, виритий уже три роки як поруч з дорослою поліклінікою, де ви працюєте. Ви не можете не знати, що до кінця 2016 року там мали збудувати пологовий будинок з відділенням гінекології. Чому той котлован заростає бур’яном, а поруч з поліклінікою на місці приватного сектору й шкірфабрики росте мікрорайон висоток? Чому всі послуги в комунальній поліклініці платні? Чому в Ірпені провалена медична реформа, адже скасовані 10 тисяч декларацій з лікарями сімейної медицини?

Я хочу запитати в однієї добре знаної в Україні футбольної родини. Де в Ірпені безкоштовні футбольні поля для дітей та велодоріжки для руху по місту, які були передвиборчою обіцянкою Карплюка в 2014-2015 роках? Відповідно до закупівель, з бюджету на них списані мільйони гривень. Чому в місті здоров’я грати в футбол діти і дорослі можуть лише за великі гроші? Коли навіть в Боярці ворота й спортмайданчики з вільним доступом стоять просто в парках. Ви дійсно щиро вважаєте, що по всій Україні слід запровадити саме ірпінські схеми, де без грошей немає спорту?

Місто Ірпінь давно поділене на тих, хто сприймає і толерує подвійні стандарти, і на тих, хто глибоко стурбований корупційними практиками, які за Карплюка не просто стали нормою, а й приводом для піару та самовихваляння. Тому останні вибори – це водорозділ. Бо не можна публічно підтримувати тих, хто краде, і водночас тихцем допомагати тим, хто системно бореться зі злодіями. Тепер це або-або. Інакше Ірпінь так і залишиться корупційним клондайком, великою конфліктною “сірою зоною”, замість стати справді успішним містом. 

Саме тому я хочу почати цю щиру розмову. Розмову про те, яким має бути справді успішне місто. Яким має стати наш Ірпінь, приміром, у 2025 році. Поділюся баченням нашої команди. Для нас успішне місто – це місто сильної незалежної громади, а не місто імені одного князя та його вірної свити. 

Це місто, де депутати разом з мешканцями публічно обговорюють бюджети, генеральний план та плани детального розвитку територій, а не місто, де кожен новий клапоть землі забудовники відбивають під гучні протести місцевих мешканців за допомогою тітушок під прикриттям “учасників АТО”.

Це місто, де не блокують жителів будинків у їхніх під’їздах, щоб вирізати два останні дуби заради дороги до чергового незаконного новобуду. 

Успішне місто – це не бутафорія з набережних та стел творчого духу, а комфортні громадські простори, доступність, прозорість, відкритість та безбар’єрний рух, який потрібен не лише людям з інвалідністю, а й мамам з візочками, велосипедистам та старшому поколінню. Особливо взимку.

В успішному місті є робочі місця, садочки та школи, якісна медицина, басейни, супермаркети та базари, є свіже повітря, сосни, звірі і птаство, є природа, де можна відпочити, купатися і збирати гриби. Тут є дороги на Київ, розвинений транспорт і завжди є можливість сісти в сучасну електричку. Словом, є все, що потрібно для комфортного життя і немає страху, що завтра замість приватного будинку сусіда вам на голові втулять чергову “висотку”. Бо так захотів або дозволив “головний міський князь”.

Я добре розумію, наскільки складно це ідеальне місто втілити в Ірпені. Але ніхто не може заборонити нам про це мріяти. Відтак підтримка, вважайте, кожного десятого виборця Ірпеня, яку я отримала на минулих виборах, мені особливо цінна, оскільки переконує, що наші мрії затребувані і ми рухаємося таки в правильному напрямку. Бо людей, які знають, що не можна заплющувати очі на тотальне порушення закону, маючи надію, що крихти від пирога ляжуть плиткою та набережними до наших ніг, більшає. 

Тож “список 53-ох” – це не про “розстріли” чи “репресії”. Це я пишу з повним усвідомленням суті тих процесів як людина, чиї родичі були розкуркулені та репресовані, зокрема, і в 1937 році. “Список 53-х” – це нагадування про нашу спільну відповідальність за те, на що кожен з нас дозволив перетворити Ірпінь за останні 5 років. Дозволив з різних причин. Хтось через незнання. Хтось через нерозуміння. Хтось через байдужість. А хтось саме тому, що є частиною тієї корупційної схеми, яка глибоко укорінилася в Ірпені. 

Нині – слушний час зупинитися. Зупинитися, щоб подумати, яким наше місто дістанеться через 20 років нашим дітям. Бо це справді наше місто, а не їхнє. Бо саме кожен з нас відповідальний за те, яким буде Ірпінь у майбутньому. Яким він буде після Карплюка.

Авторка: Михайлина Скорик, мешканка Ірпеня

На сесії Ірпінської ради, яка відбулася 25 липня, в.о. міського голови Анастасія Попсуй запропонувала депутатам попросити в держави 1 мільярд грн для інрпінських недобудов.

Це рішення, зокрема, стосується новобудов у мікрорайоні “Благодатний”, інвестори якого періодично нагадують про себе перекриттям траси та акціями протесту.

У цьому мікрорайоні Ірпеня недобудовані 7 висотних будинків, а це тисячі квартир.

Одна з таких акцій відбулася напередодні виборів біля приміщення Ірпінської ради та в парку “Центральний”. На акції був присутній новий голова Київської облдаррж адміністрації Михайло Бно-Айріян.

Під час акції інвестори напряму звинувачували місцеву владу, зокрема, екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка, який гарантував надійність забудовника.

На сесії Попсуй наголосила, що недобудами Ірпеня, на її думку, має опікуватися держава:

“Для того, щоб їх добудувати, потрібно взяти з бюджету мільярд гривень, яких у нас немає, але вони є в області – ці кошти. Взагалі це питання має бути на контролі держави, яка має давати гарантії, бо всілякі бувають ситуації. Тому ми звертаємося до Верховної Ради України, щоб вона це питання вирішувала на державному рівні. Тому, що міські ради… По-перше, ми не надавали дозволів на всі ці будівництва. Це не наша земля. А вимагають, щоб ми несли відповідальність… Ми можемо провести їм водоканал, від пайової взагалі звільнити… піти на поступки, пільги, але добудувати…”.

Перший заступник міського голови Олександр Маркушин погодився з Попсуй і додав:

“Обленерго, служби облгазу проплачувати з міського бюджету ми не маємо права”.

Місцева мешканка Михайлина Скорик, яка контролює діяльність влади в Ірпені, дивується такому рішенню Попсуй:

“Простіше кажучи, “любі хлопчики й дівчатка” з Ірпіньради “попали” на мільярд гривень через системні недобудови в Ірпені та протести з цього приводу ошуканих інвесторів. Відтак, депутати Ірпінської ради вирішили звернутися до Верховної Ради, бо більше не знають, де взяти цей мільярд. Рішення ради – це спроба перекласти відповідальність з місцевої влади на Верховну Раду, це популізм, який не вирішить питання, а лише поглибить його, даючи зелене світло іншим незаконним забудовам. Мікрорайон “Благодатний” не добудований, тому що Ірпінська рада не зробила документацію, а також через те що Ірпінська влада не пускала в місто альтернативних інвесторів, які готові були його добудувати”.

“На мою думку, вирішення цієї ситуації полягає: перше – в розслідуванні, куди зникли гроші інвесторів і де документи на будівництво; друге – в розробці спеціального плану дій між постраждалими інвесторами та Ірпінською владою і тільки тоді можна говорити про суму фінансування цих недобудов”.

Мешканці Михайлівської Рубежівки, яку намагалися приєднати до Ірпінської ОТГ, пишуть, що місто живе в борг і не розуміють, чому за приватний бізнес мусить платити держава.

Нагадаємо, ЖК “Благодатний” почали будувати компаньйони екс-депутат Ірпінської ради від “Батьківщини” Валерій Пеший та його колега, який був секретарем ради Ігор Вишняков. Пізніше Вишняков, залишивши будівельний бізнес в Ірпені, переїхав до Іспанії. Його звинувачують у розкраданні коштів інвесторів.

Хочу похвалитися. Поки всі тішаться відпустками, наша громада отримала мега-важливу перемогу в суді. Торік тимчасова влада на чолі з в.о. міського голови і секретаркою ради за сумісництвом Анастасія Попсуй жорстоко намадурила мешканців міста, публічно сфальсифікувавши новий генеральний план Ірпеня.

Це відбувалося в два етапи. Спочатку, 30 листопада 2018 року Попсуй влаштувала фейкові громадські слухання, а потім, 19 грудня 2018 року, 29 депутатів з різних партій голоснули за документ, без його оприлюднення, а відтак, і обговорення з мешканцями міста.

Процес тривав 23 секунди і супроводжувався підтримкою “тітушні” під керівництвом муніципальної варти. Після цього представники громади – одразу кілька осіб – оскаржували обидві події:

• Фейкослухання від 30 листопада;
• Рішення про затвердження генплану від 19 грудня.

Нині маємо першу важливу перемогу: 5 серпня Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність в.о. міського голови Попсуй та Ірпінської міської ради щодо організації громадських обговорень проекту оновлення генплану м.Ірпінь.

Тож, хочу назвати тут всіх антигероїв і героїв цієї історії. Антигерої, які так і не з‘явилися до суду навіть як свідки:

1. в.о.міського голови Ірпеня Анастасія Попсуй. Ця дама заднім числом – 26-м жовтня – підписала розпорядження про фейкові громадські слухання.
2. Перший заступник міського голови Ірпеня Олександр Маркушин. Він о 22:00 29 листопада оголосив, що громадські слухання щодо оновлення генплану відбудуться 30 листопада о 13:00. Щоб люди не мали шансів ні прийти, ні обговорити документ належним чином.
3. Начальник відділу інформаційного забезпечення Ірпінської міської ради Людмила Горбата. Вона вночі 29 листопада заднім числом вивісила на офіційний сайт ради проект генплану, розпорядження за підписом Попсуй та інформацію про те, що з документом начебто можна було ознайомитися ще 26 жовтня.
4. Петро Щербина, заступник голови партії “Нові обличчя”. Він видав заднім числом – 26-м жовтня 2018 – перший і єдиний в тому році номер газети “Про Ірпінь”, де начебто була оприлюднена інформація про дату громадських слухань.
5. Володимир Карплюк, колишній міський голова міста Ірпінь та керівник партії “Нові обличчя”, який особисто головував на фейкослуханнях 30 листопада. Щоб мати право впливати на генплан Ірпеня, він разом зі Щербиною виписався з сусіднього міста Буча, де мешкав понад 10 років, і зареєструвався за чужими адресами в нашому місті.

Герої процесу:

1. Авторка позову Тетяна Тирнова, мешканка Ірпеня. Одна з 2000, які подали письмові протести до міськради проти фейкослухань без участі громади, а потім особисто оскаржила порушення свого права на ознайомлення з основним містобудівним документом у суді.
2. Микола Махнівський, адвокат, який супроводжував справу Тетяни Тирнової в двох інстанціях. Якщо Київський окружний адміністративний суд не побачив в матеріалах порушень прав позивачки, то апеляція повністю стала на бік громади.
3. Неля Лавровська, мешканка Ірпеня. Вона системно супроводжувала справу в обох інстанціях.
4. Активні громадяни Ірпеня, які приїздили на всі судові засідання, підтримати Тетяну, а також допомагали процесу фінансово.
5. Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду України під головуванням Андрія Кучми, яка, вивчивши докази, визнала, що Попсуй особисто і виконком Ірпеня порушили права громадян.

Що це рішення означає для Ірпеня? Судові процеси щодо так званого “Оновленого генерального плану м. Ірпінь” від 19 грудня 2018 року триватимуть, і рішення про його затвердження має всі шанси бути скасованим. Як таке, що було прийняте з порушенням прав мешканців міста.

“Рішення апеляційного суду стане одним з головних доказів у процесі оскарження рішення про затвердження оновленого генплану – оскільки були порушені права громади і сама процедура його розгляду та затвердження”, – коментує Неля Лавровська.

Нагадаю, що нині триває одразу кілька судових процесів стосовно генплану, який по суті був прийнятий лише в інтересах забудовників Карплюка. Ним депутатська більшість узаконила висотки, споруджені з порушенням зонінгу та інших містобудівних умов, а також дала “добро” на побудову багатоквартирних будинків на річках Ірпінь і Буча, а також за рахунок приватного сектора Ірпеня.

Авторка: Михайлина Скорик, мешканка Ірпеня

Зранку 8 серпня у Ірпінській міськраді розпочалися обшуки. Їх проводять спільно працівники поліції та прокуратури.

“Обшуки повязані з виїмкою документів кількох забудоників. Ці документи стосуються пайової участі. Ці забудовники повязані з екс-мером Ірпеня Володимиром Карпюком. Парвоохоронці зверталсия по ці докуемнти й отримали відмову від влади. Саме тому розпочався обшук” – про це “Громаді Приірпіння” повідомило джерело в правоохороних органах.

Інше джерело, наближене до правоохоронних органів, зазначає, що документи щодо пайової участі можуть бути не вичерпним переліком документів, який вилучать 8 серпня правоохоронці.

Наразі кілька поверхів міськради перекриті.

Нагадаємо, перед парламентськими виборами, які кандидат у нардепи Володимир Карплюк програв, його викликали до Генпрокуратури. Генпрокурор Юрій Луценко дав коментар журналістам, виїхавши особисто в Ірпінь.

Обшуки в Приірпінні щодо діяльності  колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка розпочалися кілька років тому, але після того, як він пішов з посади за власним бажанням будь-які рухи щодо справ, у яких фігурував Карплюк та його команда були припинені.

Восени 2018 року Карплюка помітили на зустрічі обласного осередку БПП. У ЗМІ припускали, що Карплюк домовився з партійцями області про взаємну підтримку на президентських та парламентських виборах. Так під час президентської кампанії у Ірпінській міськраді та в Коцюбинській раді були виявлені агітаційні матеріали Петра Порошенка.

На парламентських виборах в Будинку культури Коцюбинського були виявлені агітаційні матеріали за Європейську солідарність, але без агітації за кандиата а від ЄС по округу 95. Кандидат від ЄС практично не вів агітації й його пердвиборчий фонд становив близько 5,5 тис грн. Громадські активісти припускали, що ЄС віддала на відкуп округ Володимиру Карплюку.

Фото на кавер: Погляд

Останні п’ять років в місті Ірпінь знищено більшу частину дерев. Зроблено це під час реконструкцій вулиць та будівництва багатоповерхівок. Свідома громада, яка бажає жити в зеленому місті  постійно вставала на захист зелених зон міста. Влада не переймалася знищеними зеленими зонами міста називає це гучним словом “розвиток”. Насправді це ні що інше, як розвиток їхнього будівельного бізнесу.

Тим часом, екологічносвідомі мешканці міста організовували посадку дерев у місті. Висаджували фруктові дерева на території шкіл міста, саджали хвойні дерева на територіях, де внаслідок так званих покращень засохли дерева або їх було знищено.

При цьому жодної підтримки збоку влади або КП “Ірпіньзеленбуд” не було, жодної копійки з бюджету на було залучено.

Більше того, працівники КП “Ірпіньзеленбуд” знищили саджанці трирічних сосен під час косіння трави.

Але цього року, напередодні виборів до Верховної Ради України, депутати та працівники Ірпінської міської ради піарилися тим, що приймали участь у посадці дерев та кущів по парках, дворах шкіл, біля будинку культури. Такі заходи обходилися бюджету в десятки тисяч гривень.   

Так Благоустрій озеленених територій (впорядкування клумб) в Ірпінській ЗОШ I-III ст.№3 по вул. Северинівска, 129-а, де під час саджання дерев було фотосесія з лопатами працівників ІМР обійшлася управлінню осіти майже в 150 тисяч гривень.

В червні місяці цього року, мешканці Ірпіня звернули увагу, що кущі біля 17 школи, які були висаджені минулого року, та на які було витрачено майже 200 тисяч гривень – засохли. Мешканці твердять, що належним чином за рослинами ніхто не доглядав.

Звісно, КП “Ірпіньзеленбуд” за 68 тисяч гривень, які отримав від управління освіти, в той же день, знову проводить Благоустрій озеленених територій (впорядкування клумб) в Ірпінській ЗОШ I-III ст.№17 по вул. Тищенка, 10, м. Ірпінь. Пройшло менше місяця і впорядковані клумби перетворилися ось на це:

Знову витрачені гроші управління освіти пішли або на кущі, що висохли, або просто в нікуди.

Бо дивлячись на світлини не зрозуміло, чи проводилися хоча б якісь роботи.

Найцікавіше в історії з озеленення владою міста Ірпінь – обіцянка першого заступника міського голови пана Маркушина. Він проявив ініціативу до кінця року  висадити 10 000 дерев.

Стало цікво, скільки ж грошей з бюджету буде витрачено на цю інціативу. Що ж, з цією задачею може впоратися навіть учень школи:

Якщо 233 дерева коштує 986 500 грн саме стільки заплатив КП “Ірпіньзеленбуд”. 

то виходить 10 000 дерев обійдеться 42 млн 233 тисячі гривень. Для порівняння, будівництво садочку на 75 місць коштує вдвічі менше. До того ж треба зазначити, що ніхто не оприлюднив находження компенсації до бюджету за спиляні забудовниками дерева, бо скоріше за все їх не було.

Нагадаю, громада Коцюбинського, де “господарюють” представники партії екс-мера Ірпеня “Нові обличчя” теж дослідила питання озеленення й показала громаді, хто на тому “озеленився”.

Автор: Тарас В’язовченко, мешканець Ірпеня

На сексистську рекламу в Ірпені поскаржилася до Держспоживслужби Київської області. Про порушення українського законодавства заявила ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних”.

Рекламодавця “Домінет” оштрафували на 20 000 гривень. За порушення статей 7,8,10 закону України “Про рекламу”.  Про це повідомила Держспоживслужба області.

На бордах був слоган “Дам тобі вай-фаю!” і “У МЕНЕ НЕ проПАДАЄ ІНТЕРНЕТ!”.  Зразки цієї реклами оприлюднила Олександра Голуб – засновниця “Гармонії рівних”.

У базі Youcontrol підпсиантом кампанії “Домінет” значиться Петро Шербина – застпуник фігуранта антикорупційних розслідувань Володимира Карплюка у партії “Нові обличчя”.

Нагадаємо, Петро Щербина супроводжував кілька парламентських кампаній, зокрема екс-регіонала Анатолія Федорука, який є мером Бучі, та кампанію екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка. Обидвоє балотувалися у 95 окрузі (Києво-Святошинський район та Приірпіння). Федорук брав участь у виборах 2014 року, а Карплюк – 2019.

В обох випадках клієнтам Щербини не вдалося перемогти на виборах. Під час виборчої кампанії ФОП Петру Щербині надійшло з виборчого рахунку Карплюка майже півмільйона гривень.

У ЗМІ Щербина хоче позиціонуватися не як технолог дерибанників, а як поет:

Володька заведе еМ-Те.
Ми купим пляшку самогону,
і у посадку, наче в зону
нас першим снігом замете.
Я пив. Ти пив. Весна лежала:
хотілось холоду снігам.
Дитинство кінчилось, і сала
ніхто не смажитиме нам.

До цього Щербина був медіа-консультантом Сандея Аделаджі.

13 серпня Петро Щебина, який вів невдалу парламентську кампанію екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка, став влансником нової машини Lexus – 450D.

Це підтверджують дані, які отримали на електронний запит в системі МВС України.

Це нова машина, яку Петро Щербина купив нібито як б/в.

Сума угоди, яку уклали одразу після парламентської кампанії, поки невідома.

Про те, що в Щербини з’явилося нове авто вже повідомляла журналістка Михайлина Скорик-Шкарівська, але тоді ще не було відомо, за якою схемою Щербина її придбав.

Як вдалося “Громаді Приірпіння” довідатися від джерела, Щербина придбав Lexus у Марії Євгенівні Морозової, яка стала першою власницею нового Лексуса 2019 року випуску й придбала його по суті в той самий день, як перепродала Щербині.

Якби Петро Щербина купував Lexus у салоні за ринкову вартістю, то йому довелося б пройти ідентифікацію клієнта і довелося б платити податки в пенсійний фонд та інші збори. Після цього в усіх базах він би проходив як власник нової догорої автівки, який мав би мати для цього відповідні доходи. Купити машину можна у два способи – готівковий та безготівковий.

Якщо автівку купували б за готівкові кошти, то тоді на покупця поширюються інструменти фінансового контролю і він мав би подати інформацію про офіційні доходи. А для того, щоб здійснити безготівкову покупку – треба у офіційний спосіб отримати ці кошти на рахунок (дохід від підприємницької діяльності,  трудовий дохід, продаж майна).

З огляду на те, що новий Lexus купила інша особа, яка у той же день перепродала його Щербині, то він міг намагатися уникнути ідентифікації і фінансоуого контролю з боку держави.

Громадський рух ЧЕСНО фіксував випадки, коли заддя уникнення фінперевірки політики купували дорогі авта за 149 000 грн. Фінмоніториг починається від 150 000.

Як повідмоляла “Громада Приірпіння” на виборах Щербина, який є застпуником Карплюка у партії “Нові обличчя”, офіційно отримав як підприємець дещо менше 500 000 гривень за виготовлення відеороликів та інші послуги. Про це свідчив проміжний звіт кандидата Володимира Карплюка. Деталізований остаточний звіт кандидата поки відсутній. Раніше Щербина вів парламентську кампанію 2014 року екс-регіонала Анатолія Федорука, який є мером Бучі. Федорук тоді програв вибори.

До цього він був медіа-консультантом Сандея Аделаджі.

Для представників “Нових облич” оформлювати майно за мінімалізовані кошти і продавати рухоме чи нерухоме майно практично в один і той самий день є звичною схемою. Так, коли голова фракції “Нові обличчя” Сергій Даніш позбувався всього свого майна, щоб його не забрали через суд, квартиру, яку він продав депутату Коцюбинської ради від “Нових облич” Анатолію Столяру, одразу ж потім перепродали за суму нижче ринкової вартості іншій особі.

У Приірпінні в ніч з 9 на 10 вересня з’явилися 7 біл-бордів, на яких в питаньній формі розміщене звинувачення начальника Ірпінської поліції Олега Петренка у “кришуванні” наркобізнесу в регіоні.

4 біл-борди розміщені в Ірпені, 3 – вздовж Варшавської траси.

Автори тексту на борді запрошують усіх пройти опитування на сайті “Правда Ірпеня”, який входить до низки місцевих ЗМІ, пов’язаних з екс-мером Ірпеня Володимиром Карплюком.

У опитуванні на сайті “Правда Ірпеня” хочуть довідатися:

“Начальник поліції Ірпеня кришує наркоторгівлю?”

Джерела “Громади Приірпіння” у правоохоронних органах повідомили, що працівники поліції підозрюють у замовленні та розміщенні бордів місцевих забудовників, щодо яких поліція Ірпеня під керівництвом Олега Петренка відкрила низку кримінальних проваджень.

На сайті “Правда Ірпеня”, який зараз рекламує з десяток бордів, в опитуванні взяло участь лише 71 читач.

Значно ефективнішим було б організувати відкрите опитування в соцмережі Facebook, де є можливість переконатися, що голосують реальні люди, які мешкають у цій громаді.

Перед опитуванням на вищезгаданому сайті розміщений текст, який вже навіює учаснику опитування відповідь, яку вато дати на поставлені запитання.

Окрім того, у цьому тексті, що покликаний сформувати думку до того, як читач проголосує, йдеться про те, що Петренка нібито звинувачували у сприянні торгівлі наркотиками у Баришівському районі, де він до цього очолював поліцію. Примітно, що жодного посилання на ЗМІ, де б про це йшлося немає, як і прізвищ тих, хто висловлював такі звинувачення.

Примітно, що на цьому ж сайті ще кілька днів тому розміщували новину про те, як місцева поліція затримує наркоманів.

Прес-служба нацполіції Київської області звинувачення у бік Петренка відкидає і повідомляє, що статистика розкриття поліцією регіону таких правопорушень свідчить про зворотнє:

“Беручи до розгляду період із моменту призначення на посаду Олега Петренка – 18 березня 2019 року, по сьогодні та порівнюючи з аналогічним періодом  минулого року, помітно, що кількість розслідуваних наркозлочинів зросла вдвічі 17 – у 2018 році та 36 – цього року. До того ж, більше ніж у п’ять разів зросла кількість оголошених повідомлень про підозру у вчинені таких правопорушень. Так, минулого року їх було 6, а нині – 31. Загалом, у цей період зареєстровано у півтора рази більше кримінальних правопорушень, в порівнянні із аналогічним –  107 та 69 відповідно”.

 © Головне управління Національної поліції в Київській області: https://kv.npu.gov.ua/news/Informacziya/vsuperech-zamovnij-reklami-na-Irpinshhini-zbilshilasya-kilkist-rozkrittiv-narkozlochiniv-statistika/?fbclid=IwAR1p8-9heItY5atF2PW1KP6GC3SdB8rnQxd9j0H1y26wV0poMxnI2MctlSo

Як відомо, поліція Ірпеня відкрила кримінальне провадження за фактом невиконання рішення суду про арешт земельної ділянки у Бучі, поряд з тенісним клубом “Кампа” забудовником Антоном Мирончуком.

Кілька тижнів тому поліція Ірпеня спільно з прокуратурою провели обшук в Ірпінській міській раді – шукали документи, які свідчать про несплату забудовниками, в тому числі й Мирончуком, пайової участі.

Саме з цими подіями журнаісти та активісти Приірпіння пов’язують цю кампанію щодо дискредитації роботи правоохоронців. Про це у своєму пості написала журналістка Олена Жежера, яка веде боротьбу з незаконним знищенням лісів у Бучі.

“Громада Приірпіння” стежить за ситуацією в регіоні. Якщо у Вас є суспільноважлива інформація щодо якості роботи правоохоронних органів чи місцевої влади – надсилайте її в редакцію.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом втручання в діяльність працівника поліції (ч. 1 ст. 343 ККУ) та демонтували рекламні біл-борди в Ірпені та Приірпінні.

Про це повідомляє головне управління Нацполіції в Київській області.

На цих біл-бордах було розміщене звинувачення у ймовірній співпраці з наркобізнесом на адресу начальника поліції Ірпеня Олега Петренка.

Як зазначили у поліції, зрізані борди належать ТОВ “Піар-лайн”. Власниця цієї фірми – дружина екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка Лариса Карплюк. Також джерела у правоохоронних органах розповідають, що замовником напису на бордах про начальника поліції Ірпеня був особисто Володимир Карплюк.

Самовидці розповідають, що під час демонтажу бордів на особистий прийом до начальника поліції Олега Петренка приходив заступник мера Ірпеня Олександр Маркушин. Як згодом повідомили джерела в Ірпінській раді, один з демонтованих бордів належав саме йому.

“В кабінеті Петренка чиновник пробув недовго й вийшов у поганому настрої”, – розповідають самовидці.

Демонтовані в рамках кримінального провадження біл-борди відвезли на штраф-майданчик як речові докази.

Санкція статті передбачає стягнення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців. За словами правоохоронців, в процесі розслідування стаття може бути перекваліфікована.

Нагадаємо, у Приірпінні в ніч з 9 на 10 вересня з’явилися 7 біл-бордів, на яких в питаньній формі розміщене звинувачення начальника Ірпінської поліції Олега Петренка у “кришуванні” наркобізнесу в регіоні.

Автори тексту на борді запрошують усіх пройти опитування на сайті “Правда Ірпеня”, який входить до низки місцевих ЗМІ, пов’язаних з екс-мером Ірпеня Володимиром Карплюком. У опитуванні попри інтенсивну бордову кампанію в опитуванні взяло участь станом на 10 вересня близько 70 осіб.

Верховна Рада України цього тижня може скасувати сплату забудовниками пайових внесків. Про це повідомляє Громадський рух ЧЕСНО.

Саме за ці кошти в містах нині мають з’являтися нові школи, дитсадки, медзаклади, розвиватися інфраструктура. Відповідний законопроект №1059 зареєструвала депутатка від партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Вона є співвласницею й екс-гендиректоркою ТОВ “Мідленд Девелопмент Україна“, що спеціалізується на управлінні нерухомістю.

Її колега з фракції Зіновій Андрійович розкритикував таку законодавчу ініціативу, назвавши її недолугою та непрофесійною. Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ дало цьому проекту закону негативний висновок. Водночас президент України Володимир Зеленський визначив цей законопроект як невідкладний.

Шуляк розповіла Руху ЧЕСНО, що гроші на соціальну інфраструктуру братимуть з податку на нерухомість. Базу оподаткування поки що змінювати не планують. Ті, у кого площа квартири не перевищує 60 кв.м, а будинок має менш ніж 120 кв.м, сплачувати цей податок не будуть. Додаткові кошти залучатимуть завдяки фіксованій ставці 1,5%, яка нараховуватиметься з мінімальної заробітної плати. Також Шуляк пропонує підвищити ставку податку для комерційної нерухомості. 

Проте ініціаторка законопроекту не змогла назвати запобіжники, які запровадять законотворці для контролювання дій місцевої влади, котра дозволяє хаотичну забудову й не розвиває інфраструктуру.

Скільки українці платитимуть за те, що забудовники роками нищили інфраструктуру, і чи допоможе новий закон зупинити тотальну забудову без розвитку інфраструктури, Рух ЧЕСНО поцікавився в авторки законопроекту, мерів міст та експертів.

Що таке пайова участь

Раніше місто отримувало від забудовників квартири. Тоді освітяни, медики, військові, чорнобильці ставали в чергу й безкоштовно одержували житло. З 1 січня 2013 року замість квартир забудовники до бюджету міста зобов’язані передавати кошти, за які повинні будуватися школи, дитсадки, медзаклади. Таким чином має розвиватися інфраструктура міста, де з’являються нові багатоповерхівки (ст. 40 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності“).

По суті забудовники повинні забезпечити інфраструктурою не лише тих мешканців, котрі заселяться до їхніх висоток, а й розвивати інфраструктуру громади, на чиїй землі зводять житло, на якому заробляють.

Кошти для сплати місту пайової участі забудовник закладає зараз у вартість квадратного метра. Отже, за це платять власники квартир у новобудовах.

Граничний розмір пайової участі не може перевищувати 10% загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта для нежитлових будівель і споруд та 4% – для житлових будинків.

В Україні поширена практика, коли забудовники звертаються до місцевих рад із проханням зменшити розмір пайової участі або зарахувати як її сплату певні роботи, виконані поряд із будівельними об’єктами.

Зокрема, Київрада зменшила розмір пайової участі для забудовників, які будують житлові будинки у Києві, удвічі – до 2%.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що в Україні “несприятливий бізнес-клімат та відсутність реальних стимулів до здійснення активної інвестиційної діяльності”.

Насправді ж чимало забудовників Київщини виконують певні роботи в рахунок пайової участі: будують дороги, прокладають до своїх новобудов комунікації, ставлять станції знезалізнення води, аби швидше продати квартири. А потім звертаються до місцевих рад із проханням зарахувати їм виконані роботи як пайову участь.

“Корупція шалена саме в цьому податку, тому що в ручному режимі чиновники органів місцевого самоврядування мають право когось звільнити від сплати пайової участі, комусь зменшити, комусь зарахувати виконаними роботами. Наприклад, в Ірпені пайова участь може бути сплачена фонтанами, лавочками. Тобто в тих забудовників, які мають певні зв’язки з владою, зі сплатою пайової участі все добре. А от нові забудовники, нові інвестори, які хочуть працювати чесно, повинні сплачувати пайову участь по повній програмі”, – розповідає авторка законопроекту Олена Шуляк.

Так, ТОВ “Сарафан”, фірма-забудовник, пов’язана з екс-мером Ірпеня Володимиром Карплюком, який невдало балотувався до Верховної Ради у 95-му виборчому окрузі, звернулося до Бучанської міськради з проханням зменшити розмір пайової участі на більш ніж 1,5 млн грн нібито за роботи з будівництва дитячого садка на вул. Бориса Гмирі, 12.

І такі випадки непоодинокі. Нещодавно ірпінська поліція проводила обшук у приміщенні Ірпінської міської ради та вилучила договори пайової участі забудовників, які її не сплачують. Ідеться про компанії, пов’язані з Карплюком.

Якої думки про пайову участь та її скасування депутати й мери

Депутат Гостомельської селищної ради (Київщина) Юрій Марчук твердить, що пайову участь треба залишити:

“Потрібен чіткий контроль за надходженням та використанням цих коштів. Розмір пайового внеску має бути збільшений. Наразі в селищі є майже збудований ТЦ, забудовник повинен сплатити 14 млн грн. Це пів садочка, яких катастрофічно не вистачає. Забудовник не поспішає сплачувати, можливо, буде домовлятися із селищним головою Юрієм Прилипком про виконання якихось робіт у рахунок пайового внеску. Вартість робіт може бути традиційно завищена. Мінімізація витрат”.

“Інший забудовник, який будує ЖК “На Прорізній”, мав сплатити 19 млн грн пайового внеску. 14 млн плюс 19 млн дорівнює повноцінний дитячий садочок. Але забудовник домовився з Прилипком, що добудує недобудову, у якій можна буде зробити садочок. Але садочка там бути не може, бо порушені санітарні норми та інсталяція. Забудовник щось там нібито зробив рівно на 19 млн грн. Зараз судиться із селищною радою, щоб йому зарахували ці роботи як пайову участь”, – додає Марчук. 

Наразі Прилипка судять за нецільове використання та розкрадання бюджетних коштів. Гроші з пайової участі було витрачено на тротуар, який обійшовся селищу в кілька разів дорожче за ринкову вартість. Суди тривають уже другий рік.

Зауважимо, що закон забороняє органам місцевого самоврядування вимагати від забудовника надання будь-яких послуг, зокрема й здійснення будівництва об’єктів та передання матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту.

Юрій Бова, міський голова Тростянця (Сумщина), перебуває зараз у Польщі, де вивчає іноземний досвід. Він 2017 року потрапив до ТОП-5 міських голів у межах проекту “Рейтинг українських мерів-інноваторів”, організованого “Українською правдою” разом із Міжнародним самітом мерів.

Рух ЧЕСНО вирішив поцікавитись у Бови, чи варто скасовувати пайову участь.

“Не можна її скасовувати без запровадження рівноцінних замінників. Саме за ці кошти місцеві ради будують комунальну й соціальну інфраструктуру на своїй території. Наприклад, будівництво заводу потребує підключення до водогону, каналізації, збільшується навантаження на дороги та мости, очисні споруди. І саме цей податок давав можливість прозоро формувати діалог з будь-яким забудовником і залучати за чітким механізмом кошти на розвиток цієї інфраструктури”, – зазначив мер Тростянця.

Щодо податку на нерухомість Бова зауважив, що він уже існує, але цих грошей замало:

“У нас у місцевих бюджетах недостатньо коштів на розбудову комунальної інфраструктури. Зараз ми робимо ремонт у міській лікарні за власні кошти, зокрема й за пайові внески”.

Для розуміння: на Київщині протягом 5 років (2010-2015) спромоглися побудувати лише 7 освітніх закладів на всю область.

Бова наголошує, що в Польщі відсутнє таке поняття, як сплата пайової участі забудовником, але там є кошти Євросоюзу, завдяки яким місцева влада будує водогони й очисні споруди.

Міський голова Житомира Сергій Сухомлин, який теж був фіналістом рейтингу мерів-інноваторів 2017 року, також не підтримує скасування пайової участі:

“З одного боку, бізнес, який будує житло, на цьому заробляє, а місто не отримає коштів для тих же садочків, шкіл, тепломереж, водогонів тощо. Фактично ми тоді вкладатимемо свої кошти”.

На запитання, які інфраструктурні об’єкти побудували в Житомирі за кошти пайової участі протягом 4 років каденції Сухомлина, мер відповів, що точно не може сказати:

“Ці кошти потрапляють у міський бюджет, і депутати їх розподіляють. Наприклад, на “Теплокомуненерго” тільки з міського бюджету ми виділяємо на рік у середньому 70 млн грн на заміну мереж, у водоканалу сума становить приблизно 50-60 млн грн щорічно. Ми побудували нову школу за 97 млн грн частково за кошти пайової участі. Якщо все ж пайову участь скасують, будемо виставляти технічні умови для забудовників, щоб вони будували і мережі, і водогони. Але це вже буде непрозоро”.

Сухомлин також повідомив, що протягом 4 років у Житомирі збудували одну школу та один дитячий садочок, в тому числі й за кошти пайової участі.

Народна депутатка Шуляк твердить, що за гроші пайової участі дитсадки та школи нібито взагалі не будують.

Замість пайової участі – фіксований податок на нерухомість

Нардеп від партії “Слуга народу” Віталій Безгін, котрий входить до Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, на форумі в Солом’янському районі, де презентували Закон України “Про столицю України – місто-герой Київ”, розповів, що замість пайової участі буде доопрацьовано податок на нерухоме майно, за який, зокрема, і будуватимуть інфраструктурні об’єкти:

“Ми передбачаємо компенсатори: податок на нерухомість, перш за все. До того ж розглядаємо можливість реформування Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), якому байдуже на об’єкти соціальної інфраструктури”.

Низка міст-супутників Києва, такі як Буча, Ірпінь, уже по суті стала спальними районами столиці. Їх забудували висотками, не розвинувши достатньої кількості медзакладів, дитсадків, шкіл. Влада Києва навіть заявляла про те, що запровадить платне навчання для іногородніх, оскільки хаотична забудова пристоличних міст стала проблемою столиці, спричинивши перевантаження її інфраструктури.

Авторка законопроекту, який передбачає скасування пайової участі, зауважує, що зараз Міністерство розвитку громад і територій готує інший проект закону: 

“У ньому сказано, що спочатку вводяться в експлуатацію об’єкти соціальної інфраструктури, заплановані згідно з містобудівною документацією. Після того, як садочки та школи будуть введені в експлуатацію, забудовник зможе вводити в експлуатацію житлові будинки й отримувати дозволи на будівництво”.

На запитання Руху ЧЕСНО про те, хто контролюватиме місцеві ради, якщо раптом після скасування пайової участі вони надаватимуть забудовникам дозволи на будівництво за відсутності соціальної інфраструктури, народна депутатка Шуляк чіткої відповіді так і не дала:

“Ну, у нас є певні органи, які повинні наглядати за законністю рішень. Я розумію, що, коли кажеш: “ДАБІ” (Державна архітектурно-будівельна інспекція, – прим. ЧЕСНО), – усі посміхаються, на превеликий жаль. Нічого вони не будуть робити… Ми з вами ще не завершуємо нашу розмову. Я залюбки з вами ще поспілкуюся”.

Її колега Безгін апелює до інституту префектів, який ще не створено:

“Це буде чітко прописано в законі про префектів. Наразі базова, але жорстка модель виписана в зареєстрованій 13.09 версії проекту про столицю, у розділі про КМДА. Якщо рішення буде незаконним, то воно просто не набере чинності, а буде заблоковане й оскаржене в суді. Окремий закон про префектів не буде голосуватися раніше ніж у лютому 2020 року, бо це наступний етап децентралізації”.

Влада в Україні завела мову про запровадження префектів після Революції Гідності, тобто 5 років тому. У прокуратури забрали функцію загального нагляду, а отже, контролювання рішень місцевих рад значно послабилося. Зараз, наприклад, у судах, де йдеться про дерибан Біличанського лісу Коцюбинською селищною радою, прокуратуру намагаються усунути, оскільки нібито є належний захисник інтересів громади – Коцюбинська рада, яка ці ділянки й роздала.

Тобто відповідей немає, хоча законопроект уже у другому читанні на розгляді в парламенті.

Отже, наразі законотворці не бачать ефективних засобів контролю місцевої влади, яка дозволяла та може дозволяти й надалі  неконтрольовану забудову. 

Одностайності в лавах “Слуги народу” щодо цього законопроекту немає. Під час круглого столу, що відбувся 17 вересня, народний депутат Зіновій Андрійович, який є однопартійцем Шуляк, різко розкритикував її законодавчу ініціативу:

“Мені жаль, що Ви моя колега по фракції. Мені дивно, наскільки недолугий закон підготовлений, непрофесійний, нефаховий!” (див. з 51 хв.)

https://youtu.be/cuTX4JqhoDA

Попри таке критичне оцінювання, Зіновій Андрійович, мажоритарник з Івано-Франківщини, підтримує просування законопроекту Шуляк.

Публічно на Facebook-сторінці Зіновія Андрійовича з’явився отакий пост.

Думки експертів і досвід США

Експерт із місцевого самоврядування Юрій Ганущак гадає, що перед скасуванням пайової участі необхідно повноцінно запровадити податок на нерухомість без будь-яких пільг та обмежень:

“Вважаю, що скасування пайової участі зараз – крок некомплексний, а тому передчасний. Єдине, що можу сказати: якщо буде введений суттєвий податок на нерухомість, який зав’язаний на вартості житла, зменшиться хаотичність забудови. Людина 10 разів подумає, чи варто їй купувати те або інше житло, якщо вона платитиме за нього постійний податок, досить великий. Гроші з цього податку в класичному плані мають іти на оновлення інфраструктури. Податок для мешканців столиці повинен бути більшим, ніж для жителів невеликих містечок, сіл та селищ”, – переконаний Ганущак.

Як приклад експерт наводить оподаткування у Сполучених Штатах Америки, де всі мешканці сплачують податок на нерухомість. Там він сягає від 1% до 2% ринкової вартості об’єкта.

“Крім Вашингтона, де податок на нерухомість – 6,5% на рік. Тому що центр Вашингтона – це суцільний музей, причому безкоштовний. Утримувати його можна лише за кошти від цього податку. У Вашингтоні такий податок зробили ще й для того, щоб там не селилися люди, не пов’язані з урядом”, – додає Ганущак.

Том Гарменінг, очільник виконавчої гілки міської влади Сент-Луїс-Парк (штат Міннесота, США), зазначає, що мешканці цього міста сплачують податки на доходи та на нерухомість.

“Податок на нерухомість сплачують 99% жителів, бо законом передбачено, що, якщо людина протягом 5 років його не сплачує, її будинок можуть продати на аукціоні, а суму боргу й нарахованої пені утримати з виручки”. 

Але Київ та Україна загалом – не музей, і податок на нерухомість, як твердять представники “Слуги народу”, платитимуть усі українці – як мешканці старих будинків, так і нових, а не лише інвестори новобудов.

Авторка законопроекту Шуляк запевняє, що, якщо впровадити ефективне адміністрування податку на нерухомість зі ставкою 1,5% і заборонити органам місцевого самоврядування її зменшувати, то знайдуться кошти на соціальну інфраструктуру. Проте компенсатор у вигляді фіксованої ставки податку на нерухомість пропишуть в окремому законі:

“Є податок на нерухомість, який у нашій країні остаточно впровадили 2015 року. Торік в Україні зібрали 3,6 млрд грн податку на нерухомість, а пайової участі – 1,5 млрд. Наступного року, я прогнозую, податок на нерухомість перевищить 5 млрд грн. Ідеться не про його підвищення. Я б збільшила його для комерційної нерухомості, житлову я б не чіпала. Податок на нерухомість буде більший, тому що в наступному році збільшиться заробітна плата, а податок на нерухомість прив’язаний до мінімальної заробітної плати”.

Отже, кілька каденцій поспіль місцева влада у великих містах дозволяла хаотичну забудову, на що держава належно не впливала. При цьому об’єкти соціальної інфраструктури не будувалися в достатній кількості. Тепер проблеми, на яких заробила і місцева влада, і забудовники, планують розв’язувати коштом містян, а функції подальшого контролю немає.

Експертка з місцевого економічного розвитку Асоціації міст України Діна Серебрянська зазначає, що вони не підтримують ініціативу щодо скасування пайової участі, і вважає, що міста втратять інструмент для розбудови соціальної інфраструктури та підвищення інвестиційної привабливості громад:

“Те, що кажуть, нібито кошти від пайової участі використовують не за цільовим призначенням, є абсолютно безпідставним. Ми проводили окреме дослідження за громадами, у нас є приклади цільового використання коштів. Другий аргумент – це призведе до втрат місцевих бюджетів у розмірі 1,6 млрд грн, унаслідок чого відбудеться згортання важливих проектів соціально-економічного розвитку громад. Фактично громади втратять вагоме джерело надходжень. Ми підрахували, що потреби в коштах на фінансування розвитку інфраструктури на сьогодні становлять 42,5 млрд грн. Якщо скасують пайові внески, то недофінансування буде доволі значним”, – додає Серебрянська.

Голова Асоціації міст України Віталій Кличко, який є мером Києва, надіслав Голові Верховної Ради листа з проханням не підтримувати цей законопроект.

6 вересня Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України дало негативний висновок цьому законопроекту:

“Більш доцільним, на нашу думку, було б не скасування пайового внеску замовника на розвиток інфраструктури населеного пункту, як це пропонується у проекті, а оптимізація його розміру залежно від рівня розвитку такої інфраструктури та посилення контролю (в тому числі з боку замовника) за цільовим використанням отриманих місцевим бюджетом коштів саме на розвиток відповідної інфраструктури, а також більш чітке визначення природи пайового внеску як неподаткових надходжень до місцевих бюджетів”. 

У ВРУ попереднього скликання було зареєстровано схожий законопроект №8124, який розкритикували у “Дзеркалі тижня”. Це була ініціатива Кабміну, але він не набрав потрібної кількості голосів.

Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО вже зловив перших кнопкодавів у парламенті. Серед них є й представники “Слуги народу”. Народна депутатка Олена Копанчук заявила, що складати мандат не збирається, хоча до виборів підписувала меморандум з обіцянкою у разі кнопкодавства, яке є порушенням Конституції, скласти повноваження народного депутата.

Авторка: Олена Жежера, журналістка ЧЕСНО

7 жовтня в.о. мера Ірпеня Анастасія Попсуй та депутат Ірпіснької міської ради Максим Плешко прилетіли з Німеччини. Рйес Лейпциг-Київ приземлився о 6:00.

“Очевидці розказують, що вся ірпінська група дуже поспішала додому, тож і на посадку, і по прильоті бігла попереду інших пасажирів”, – каже мешканка Ірпеня і журналістка Михайлина Скорик.

На фото, яке вдалося очевидцям зробити в аеропорті, видно, що разом із Попсуй та Плешко є ще дві жінки.

Журналістка Скорик подала запити, аби з’яувати, чи було це відрядження коштом платників податків.

8 жовтня на своїй сторінці Плешко написав, що вони всі разом їздли у місто-побратим до Німеччини. Похвалив свою молодість та знання англійської мови.

Зауважимо, що Попсуй, до того як стати секретаркою Ірпінської міської ради і в.о. голови Ірпеня була депутаткою-злиднем. Але при цьому їй вдалося купити за безцін дорогу іномарку.

Під час аналізу декларації Плешка за 2016 рік рух ЧЕСНО з’ясував, що він теж був злиднем. Пізніше він знявся в програмі “Кандидат”, де заявив, що він не дурник.

24 вересня на сторінці Євромайдан. SOS з’явилося нова номінантка Анастасія Попсуй.

Вона переконала журі, що є волонтером і розповіла про історію “Фонду Громади Приірпіння”, який збирав кошти для родин загиблих майданівців.

Зібрали тоді, як твердить сама Попсуй, яка після звільнення з посади мера Ірпеня Володимира Карплюка є в.о. мера, 56 млн грн.

Загалом у пості подана інформація так, як її подала сама Попсуй без належної перевірки.

Мешканці Приірпіння почали дописувати коментарі і критикувати таку номінантку. Більше того, наводилися докази, коли батько  одного із загиблих на майдані, Романа Гурика, звернувся із офіційним листом, аби з’ясувати, куди пішли кошти з Фонду. Відповіді він так і не отримав, як і мешканка Приірпіння Неля Лавровська, яка направила запит на попсуй через систему “Доступ до правди”.

Також мешканці задавали “Євромайдан.SOS” питання, чи знають вони про те, що в.о. мера Ірпеня проводила сесію, де всупереч волі громади із застосуванням тітушок, які лаялися нецензурною лексикою, протягнули дерибанний генплан міста. Окрім того, після звільнення з посади міського голови Володимира Карплюка мали відбутися вибори і громада мала б обрати собі свого представника, як те передбачене законом. Але через те, що в.о. мера Ірпеня не надала всі необхідні документи профільному комітету до ВРУ, це питання навіть не потрапило на розгляд комітету.

Громадський рух ЧЕСНО під час аналізу декларації Попсуй зафіксував, що вона є злиднем, тобто рівень її доходів менший, ніж прожитковий мінімум. І при цьому вона змогла купити дорогу Хонду CRV за 30 000 грн, що може свідчити про мінімалізацію податків.

Попсуй подавалася на телепроект “Нові лідери” 2018 року як політик, який хотів створити в Ірпені. де бракує місць в школах та садках, школу геніїв. Але Попсуй зняла свою кандидатуру. Учасники програми “Нові лідери” мали проходити детектор брехні, де зокрема задавали питання про доходи та видатки.

Після того, як Попсуй стала секретаркою Ірпінської міської ради і в.о. мера Ірпеня, вона їздила в низку закордонних відряджень бюджетним коштом при тому, що освіта й медицина в регіоні недофінансована, а стаціонар в Коцюбинському закрили.

10 жовтня з сторінки “Євромайдан.SOS” Попсуй вже немає в номінації. Як виявилося, в номінацію вона потрапила попри те, що не відповідає критеріям відбору.

Попсуй не може щодня займатися волонтерською діяльністю, бо вона є чиновником і працює на посаді за гроші громади. Також Анастасія Попсуй свідомо приховала від організаторів, що є членом партії “Нові обличчя”. Це офіційна інформація з сайту ЦВК.

Анастасія Попсуй – не єдина представниця партії “Нові обличчя”, яка невдало брала участь в різних конкурсах. Так Володимир Карплюк, очільник партії “Нові обличчя”, намагався стати людиною року та мером-інноватором, але програв у всіх номінаціях. У своїй поразці він звинуватив журналістів.

Депутат Ірпінської міської ради Максим Плешко, який входить в партію “Нові обличчя” брав участь у телепроекті “Кандидат”, переможець якого мав отримати прохідне місце у списку “Опозиційного блоку – За життя” на паралментських виборах. Плешко танцював, віджимався від підлоги та переконував, що він не дурник. У фінал він так і не потарпив.

Також Ірпінський вісник подавали на номінацію “Краща місцева газета”. Це комунальне видання теж програло конкурс.

Гостомель святкував свій День селища на Покрову. Селищу виповнилося 525 років. Напередодні святкування невідомі розвісили у селищі плакати. На них фото оголеної дочки мера Гостомеля екс-регіонала Юрія Прилипка, депутатки Гостомельської ради Надії Дудник та радника мера Гостомеля Ростислава Скуратівського.

Автори плакату запрошують на майстер-клас до Гостомеля на тему:

“Як бути ефективною жінкою і керівником Гостомеля?”

Дійство обіцяють у центральному будинку культури 13 жовтня о 18:00.

Журналісти “Громади Приірпіння” поцікавилися в Дудник, хто міг бути автором цього плакату і чи зверталася вона до поліції.

“Вибачте, я не знаю вас взагалі. Ця тема дуже для мене інтимна і неприємна. І з незнайомою людиною я обговорювати це питання не хочу”. – відповіла журналістам Дудник.

Щодо заяви в поліцію депутатка додала:

“Я хіба вам не доступно пояснила, я не хочу з вами про це говорити”.

У поліції “Громаді Приірпіння” повідомили, що до них із заявою ні Дудник, ні Скуратівський не зверталися.

Мешканці Гостомеля припускають, що виготовити плакати й розклеїти їх у селищі могла команда екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк, з яким у Прилипка та Скуратівського останнім часом є конфлікт.

“Відомо, що Скуратівський шукав перед виборами до Верховної ради клона Карплюку. За це пропонували платили людині з таким прізвищем до 6 тис. доларів. Думаю, тепер Карплюк буде мститися родині Прилипків. Він має для цього усі засоби, його оточення добре розбирається в чорному піарі”, – розповідає мешканка селища Лариса.

Клонів Карплюка в ЦВК так і не зареєстрували. Їх не було в бюлетені.

Як відомо, Прилипко вийшов з виконкому Ірпеня. Одразу після виходу з виконкому Ірпеня Прилипко увійшов до складу виконавчого комітету Бучанської ради.

Тим часом в Гостомелі відзначають, що команда Карпюка може висувати на посаду мера Гостомеля чинного депутата Ірпінської міської ради Максима Плешка, який брав участь у телепроекті “Кандидат”, фіналіст якого мав шанс потрапити у прохідний список ОПЗЖ на парламентських виборах.

Мешканці Приірпіння скаржаться, що листя з саду на кілька соток доволі багато і його нема як утилізувати. Приватний сектор і подекуди комунальники вечорами дозволяють собі палити листя. Якщо до цього додається ще горіння торфяників, то мешканці скаржаться на дуже різкий та неприємний запах.

Найбільше в такому випадку страждають немовлята, вагітні жінки чи люди, які мають захворювання дизальних шляхів. Окрім шкоди здоров’ю людини такі дії наносять шкоду і природі.

Адже після згорання рослининх залишків у повітря масово потрапляють пил, оксиди азоту і сірки, чадний газ, важкі метали, діоксин та низка канцерогенних сполук. Ситуація у Приірпіння гірша, ніж в інших регіонах, оскільки тут в повітря можуть додаватися продукти згорання, які утворюються від торфяників.

Ось як станом на 21-22 жовтня сервіс Windy.com відображав ситуацію на Київщині.

Екс-очільниця Міністерства охорони здоров’я написала, що слід робити для того, щоб мінімалізувати шкідливий плив на організм людини.

22 травня завдяки спецсервісу вдалося встановити, що хмара чадного газу, яка була над Україною, пішла у північно-східному напрямку.

“Громада Приірпіння” звертається до мешканців регіону і просить не спалювати листя і не наносити шкоду довкіллю та своєму ж здоров’ю.